Зразок Подання На Нагородження Грамотою

1. Зразок Подання На Нагородження Почесною Грамотою Кабінету Міністрів України
2. Зразок Подання На Нагородження Грамотою Вчителя
3. Зразок Подання На Нагородження Грамотою
4. Зразок Подання На Нагородження Грамотою Відділу Освіти
5. Зразок Подання На Нагородження Почесною Грамотою Державного Службовця

ЗАТВЕРДЖЕНО постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2008 р. № 728 ПЕРЕЛІК постанов Кабінету Міністрів України, що втратили чинність 1. Пункт 2 'Про Почесну грамоту Кабінету Міністрів України'. 'Про доповнення пункту 3 Положення про Почесну грамоту Кабінету Міністрів України'. 'Про вдосконалення порядку нагородження Почесною грамотою Кабінету Міністрів України' (Офіційний вісник України, 2003 р., № 52, ст. 'Про нову редакцію пункту 14 Положення про Почесну грамоту Кабінету Міністрів України' (Офіційний вісник України, 2004 р., № 7, ст.

'Про доповнення пункту 14 Положення про Почесну грамоту Кабінету Міністрів України' (Офіційний вісник України, 2004 р., № 49, ст. 'Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 26 грудня 2003 р. № 2021' (Офіційний вісник України, 2005 р., № 14, ст. Пункт 45, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 25 травня 2006 р. № 726 (Офіційний вісник України, 2006 р., № 22, ст. 'Про внесення зміни до пункту 14 Положення про Почесну грамоту Кабінету Міністрів України' (Офіційний вісник України, 2007 р., № 44, ст.

Пункт 3, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26 червня 2007 р. № 859 (Офіційний вісник України, 2007 р., № 47, ст.

Шановні читачі! Пропонуємо вашій увазі Статут про управління Української Православної Церкви, зміни до якого були приняті на засіданні Собору єпископів Української Православної Церкви 21 грудня 2007 року. Текст, що публікується, не є новим Статутом. Це є Статут, який був прийнятий Собором Української Православної Церкви 25-27 листопада 1990 року. Зміни та доповнення до нього приймались Собором єпископів Української Православної Церкви 27 травня 1992 року та Собором Української Православної Церкви 26 червня 1992 року. Цей Статут є внутрішнім документом Української Православної Церкви, який регламентує різні сторони її життя. Він є обов'язковий для виконання на загальноцерковному, єпархіальному та парафіяльному рівнях.

Все про бухгалтерський облік - всеукраїнська професійна газета, книга поштою. Зразок клопотання. Про нагородження. (Почесною грамотою обласної ради/Подякою обласної. Aug 20, 2008 - Подання про нагородження Почесною грамотою вносять до Кабінету Міністрів України центральні органи виконавчої влади, інші державні і судові органи. Біографічна довідка встановленого зразка, засвідчена підписом керівника кадрової служби та скріплена відповідною печаткою, в якій.

На його основі реєструються статути канонічних підрозділів Української Православної Церкви. З огляду на таку важливість цього документа він публікується, щоб миряни, клірики та ієрархи Української Православної Церкви могли орієнтуватись на нього у своїй церковній діяльності. Статут про управління Української Православної Церкви. Українська Православна Церква є самостійною і незалежною у своєму управлінні та устрої. Найвищими органами церковної влади та управління Української Православної Церкви є Собор Української Православної Церкви, Собор єпископів Української Православної Церкви та Священний Синод Української Православної Церкви на чолі з Митрополитом Київським і всієї України. Українська Православна Церква з’єднана з Помісними Православними Церквами через Руську Православну Церкву. Українська Православна Церква здійснює свою спасительну діяльність на основі Святого Письма та Святого Передання, неухильно дотримується догматів православної віри та священних канонів і у своєму управлінні керується постановами Архієрейського Собору Руської Православної Церкви від 25-27 жовтня 1990 року та даним Статутом при повазі до державних законів і дотриманні їх.

Українська Православна Церква об’єднує єпархії, синодальні установи, благочиння, парафії, монастирі, духовні навчальні заклади, братства, сестринства та місії і є самокерованою частиною Руської Православної Церкви. Установи Української Православної Церкви: Київська Митрополія Української Православної Церкви, синодальні установи, управління єпархій, парафії, монастирі, духовні навчальні заклади, місії, братства і сестринства — мають цивільну правоздатність і є юридичними особами з моменту реєстрації їхніх статутів в органах державної влади. Діяльність Української Православної Церкви включає в себе.

В Українській Православній Церкві вища влада належить Собору Української Православної Церкви (далі — Собор), який діє в межах, що визначаються канонами та даним Статутом. Собор скликається Предстоятелем Української Православної Церкви в міру потреби у складі архієреїв, кліриків, чернецтва і мирян. Головою Собору є Митрополит Київський і всієї України. Процедура обрання делегатів на Собор визначається Священним Синодом Української Православної Церкви. Собор ухвалює порядок денний, програму, регламент; обирає Президію (з числа архієреїв), Секретаріат та інші робочі органи. До обов’язків Собору належить.

А) збереження чистоти і неушкодженості православного віровчення і норм християнської моралі; б) збереження канонічної єдності Української Православної Церкви, а також її канонічної єдності з Руською Православною Церквою та з усіма Помісними Православними Церквами; в) нагляд за втіленням у життя рішень Помісних Соборів Руської Православної Церкви, Соборів Української Православної Церкви та ухвалених ними статутів; г) вирішення принципових богословських, канонічних, богослужбових та пастирських питань, які стосуються життя Української Православної Церкви. Cобор ухвалює Статут про управління Української Православної Церкви, а також вносить до нього доповнення та зміни. Собор утворює Київську Митрополію Української Православної Церкви та ухвалює Статут Київської Митрополії Української Православної Церкви, а також вносить до нього доповнення та зміни.

Постанови Собору набувають чинності після їх ухвалення. РОЗДІЛ ІІІ СОБОР ЄПИСКОПІВ УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ. Собор єпископів Української Православної Церкви (далі – Собор єпископів) має всю повноту влади в період між Соборами Української Православної Церкви. Собор єпископів складають єпархіальні архієреї, а також вікарні архієреї Української Православної Церкви, які очолюють синодальні установи та духовні академії. Собор єпископів скликається Митрополитом Київським і всієї України (Місцеблюстителем) у міру потреби, але не рідше, ніж один раз на рік. Головою Собору єпископів є Митрополит Київський і всієї України (Місцеблюститель). Собор єпископів діє на підставі священних канонів Церкви, постанов Помісних і Архієрейських Соборів Руської Православної Церкви, а також Соборів Української Православної Церкви.

До компетенції Собору єпископів входить розгляд усіх питань, що стосуються життя Української Православної Церкви. Собор єпископів є церковним судом вищої інстанції. Собор єпископів обирає Митрополита Київського і всієї України й визначає процедуру його обрання. У період між Соборами Української Православної Церкви Собор єпископів вносить доповнення і зміни до Статуту про управління Української Православної Церкви з наступним ухваленням Собором Української Православної Церкви.

У період між Соборами Української Православної Церкви Собор єпископів ухвалює Статут Київської Митрополії Української Православної Церкви, а також вносить до нього доповнення та зміни. У період між Соборами Української Православної Церкви Собор єпископів ухвалює рішення про ліквідацію Київської Митрополії Української Православної Церкви. Ніхто з архієреїв — членів Собору єпископів не може відмовитись від участі в його засіданнях, крім випадків хвороби або з іншої причини, що визнається Собором поважною. Кворум Собору єпископів складають 2/3 його членів. Рішення на Соборі єпископів ухвалюються простою більшістю голосів відкритим або таємним голосуванням, окрім особливих випадків, що визначаються регламентом Собору єпископів.

Якщо, при відкритому голосуванні, голоси розділяються порівну, вирішальним є голос Головуючого. У випадку рівної кількості голосів при таємному голосуванні проводиться повторне голосування. Постанови Собору єпископів набувають чинності після їх ухвалення.

РОЗДІЛ IV СВЯЩЕННИЙ СИНОД УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ. Священний Синод Української Православної Церкви (далі — Священний Синод) є органом управління Української Православної Церкви у період між Соборами єпископів Української Православної Церкви. Священний Синод очолюється Митрополитом Київським і всієї України (Місцеблюстителем) і складається з десяти, включаючи Митрополита Київського і всієї України, єпархіальних архієреїв — семи постійних і трьох тимчасових членів. Тимчасові члени Священного Синоду викликаються на сесію по черзі кожні півроку. Священний Синод скликається Митрополитом Київським і всієї України (Місцеблюстителем) у міру потреби і підзвітний Собору єпископів. Священний Синод засновує або ліквідує єпархії і змінює їхні межі з наступним ухваленням Собором єпископів Української Православної Церкви.

Священний Синод обирає і поставляє єпархіальних і вікарних архієреїв, у разі необхідності переводить їх на іншу кафедру, а також почисляє за штат і звільняє на спокій. У період між Соборами Української Православної Церкви та Соборами єпископів ухвалює Статут Київської Митрополії Української Православної Церкви, а також вносить до нього доповнення та зміни. До обов’язків Священного Синоду також належать.

Предстоятелем Української Православної Церкви є Митрополит Київський і всієї України. Предстоятель Української Православної Церкви обирається пожиттєво єпископатом Української Православної Церкви і благословляється Святішим Патріархом Московським і всієї Русі. У випадку неможливості виконання Предстоятелем Української Православної Церкви своїх обов’язків він має право подати на розсуд Собору єпископів Української Православної Церкви прохання про вихід на спокій. Предстоятель Української Православної Церкви має титул «Блаженніший Митрополит Київський і всієї України».

Ім’я Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України підноситься за богослужінням у всіх храмах і монастирях Української Православної Церкви після імені Святішого Патріарха Московського і всієї Русі. Під час богослужінь Предстоятель Української Православної Церкви поминається як «Господин и Отец наш (ім’я) Блаженнейший Митрополит Киевский и всея Украины». Митрополит Київський і всієї України має право носіння двох панагій і предношення хреста під час богослужінь. Як Предстоятель Української Православної Церкви, Митрополит Київський і всієї України є постійним членом Священного Синоду Руської Православної Церкви. У зв’язку з самостійністю і незалежністю в управлінні та устрої Української Православної Церкви її Предстоятель піклується про благоустрій Української Православної Церкви і керує нею разом зі Священним Синодом. Предстоятель Української Православної Церкви скликає Собор Української Православної Церкви, Собор єпископів Української Православної Церкви, засідання Священного Синоду та головує на них.

Митрополит Київський і всієї України. Управління справами Української Православної Церкви допомагає Митрополиту Київському і всієї України у виконанні ним обов’язків Предстоятеля Української Православної Церкви. В Українській Православній Церкві діють синодальні установи, які відповідають за певне коло загальноцерковних справ, що входять до їхньої компетенції. Синодальні установи утворюються або ліквідуються рішенням Собору єпископів Української Православної Церкви або Священного Синоду Української Православної Церкви та підзвітні їм. Синодальні установи очолюються особами, які призначені Священним Синодом Української Православної Церкви.

Синодальними установами Української Православної Церкви є. Українська Православна Церква поділяється на єпархії — місцеві церкви, які очолюються єпархіальними архієреями й об’єднують єпархіальні установи, благочиння, парафії, монастирі, подвір’я, духовні навчальні заклади, братства, сестринства, місії. Єпархія створюється за рішенням Священного Синоду Української Православної Церкви з подальшим ухваленням Собором єпископів Української Православної Церкви.

Межі єпархій на території України визначаються Священним Синодом Української Православної Церкви з подальшим ухваленням Собором єпископів Української Православної Церкви. У кожній єпархії існують органи єпархіального управління, що діють у межах, визначених канонами та даним Статутом. Для задоволення церковних потреб у єпархіях можуть бути створені необхідні єпархіальні установи, діяльність яких регламентується синодально ухваленими положеннями.

А ЄПАРХІАЛЬНИЙ АРХІЄРЕЙ. Єпархіальний архієрей, за спадкоємністю влади від святих апостолів, є предстоятелем місцевої церкви — єпархії, який канонічно керує нею за соборного сприяння кліру й мирян.

Єпархіальний архієрей обирається і призначається Священним Синодом Української Православної Церкви, одержуючи відповідний Указ Митрополита Київського і всієї України. У міру потреби для допомоги єпархіальному архієреєві Священним Синодом Української Православної Церкви призначаються вікарні єпископи з обсягом повноважень, які визначаються єпархіальним архієреєм. Архієрей має титул, який включає назву кафедрального міста. Архієрейські титули визначаються Священним Синодом Української Православної Церкви.

Кандидати в архієрейський сан обираються у віці не молодше 30 років з чернецтва або з осіб білого духовенства, які не є одруженими, з обов’язковим постриженням у чернецтво. Кандидат, якого обирають, має відповідати високому званню єпископа за моральними якостями та загальною і богословською освітою. Архієреї користуються всією повнотою ієрархічної влади. Єпархіальний архієрей висвячує і призначає кліриків на місця їхнього служіння, призначає всіх працівників єпархіальних установ і благословляє чернечі постриження. Єпархіальний архієрей має право приймати до кліру своєї єпархії духовенство з інших єпархій за наявності відпускних грамот, а також відпускати священнослужителів до інших єпархій, надсилаючи на запит архієреїв особисті справи та відпускні грамоти цих кліриків.

Єпархіальний архієрей скликає Єпархіальні збори та Єпархіальну раду і головує на них, має вищий нагляд за єпархіальними установами та монастирями, що входять до його єпархії. Без згоди єпархіального архієрея жодне рішення органів єпархіального управління не може бути втілене в життя. Єпархіальний архієрей може звертатися з архіпастирськими посланнями до кліру та мирян у межах єпархії. До обов’язків єпархіального архієрея входить подання Митрополитові Київському і всієї України щорічного звіту про життя єпархії та про свою діяльність за встановленою формою.

Єпархіальний архієрей є повноважним представником єпархії Української Православної Церкви перед органами державної влади. Здійснюючи управління єпархією, єпархіальний архієрей.

А) має право батьківського впливу та покарання щодо кліриків, включаючи оголошення догани, єпитимії, усунення від посади і тимчасову заборону у священнослужінні; б) застерігає мирян, а при потребі, згідно з канонами, накладає на них єпитимію або тимчасово відлучає від церковного спілкування. Важкі провини передає на розгляд церковного суду; в) затверджує стягнення церковного суду і має право пом’якшувати їх; г) згідно з канонами вирішує питання церковних шлюбів та розлучень. Овдовілою єпархією тимчасово керує архієрей, якого призначає Митрополит Київський і всієї України. У період, коли архієрейська кафедра є овдовілою, не можуть звершуватись будь-які справи, пов’язані з реорганізацією єпархіального життя, а також не може бути змінена діяльність, започаткована попереднім архієреєм. У випадку переведення єпархіального архієрея на іншу кафедру, виходу його на спокій або смерті Єпархіальна рада створює комісію, яка робить ревізію єпархіального майна і складає відповідний акт для передачі єпархії новопризначеному єпархіальному архієрею. Церковне майно, яке мав єпархіальний архієрей згідно зі своїм статусом і посадою і яке знаходиться в офіційній архієрейській резиденції, після його смерті вноситься до інвентарної книги єпархії і переходить у її власність.

Особисте майно спочилого єпархіального архієрея успадковується відповідно до чинного законодавства про спадщину. Єпархія не може вдовувати понад сорок днів, за винятком особливих випадків. Без попереднього дозволу вищої церковної влади, єпархіальним архієреям надається право залишати свої єпархії з поважних причин на строк не більше 14 днів; на більш тривалий строк єпархіальні архієреї отримують такий дозвіл в установленому порядку. Утримання єпархіальних архієреїв визначається Священним Синодом Української Православної Церкви. При залишенні посади їм призначається пенсія, розмір і порядок виплати якої визначає Священний Синод Української Православної Церкви. Після досягнення 75-річного віку єпархіальний архієрей подає на ім’я Митрополита Київського і всієї України прохання про вихід на спокій.

Питання про час задоволення такого прохання вирішується Священним Синодом Української Православної Церкви. Б ЄПАРХІАЛЬНІ ЗБОРИ. А) обирають делегатів на Собори; б) обирають членів Єпархіальної ради; в) утворюють необхідні єпархіальні установи та піклуються про їхнє фінансове забезпечення; г) виробляють загальноєпархіальні правила та приписи згідно з постановами Соборів та рішеннями Священного Синоду Української Православної Церкви; д) наглядають за єпархіальним життям; е) заслуховують повідомлення про стан єпархії, про роботу єпархіальних установ, про життя монастирів і ухвалюють згідно з ними рішення. Головою Єпархіальних зборів є єпархіальний архієрей. Єпархіальні збори обирають заступника голови і секретаря. Заступник голови може керувати зборами за дорученням голови. Секретар відповідає за підготовку журналів засідань Єпархіальних зборів.

Кворум зборів складає більшість (більше половини) членів. Рішення ухвалюються більшістю голосів. У випадку рівності голосів голос головуючого є вирішальним. Єпархіальні збори працюють згідно з ухваленим регламентом. Журнали засідань Єпархіальних зборів підписують головуючий, його заступник, секретар та обрані для цього двоє членів зборів. В ЄПАРХІАЛЬНА РАДА.

Єпархіальна рада на чолі з єпархіальним архієреєм є органом управління єпархією в період між Єпархіальними зборами. Єпархіальна рада підзвітна єпархіальному архієрею і Єпархіальним зборам. Єпархіальна рада створюється за благословенням єпархіального архієрея і складається не менше ніж з чотирьох осіб у пресвітерському сані, половина з яких призначається єпархіальним архієреєм, а інші обираються Єпархіальними зборами на один рік. Головою Єпархіальної ради є єпархіальний архієрей.

Єпархіальна рада засідає регулярно, але не рідше одного разу на квартал. Кворум Єпархіальної ради складає більшість (більше половини) членів. Єпархіальна рада працює на підставі порядку денного, поданого головуючим. Головуючий керує засіданням згідно з ухваленим регламентом.

Єпархіальний архієрей призначає секретаря Єпархіальної ради з її складу. Секретар відповідає за підготовку необхідних для засідання Єпархіальної ради матеріалів і складає журнали засідань. Якщо під час розгляду справи виникає незгода, то справа вирішується більшістю голосів; у випадку рівності голосів голос головуючого є вирішальним. Журнали засідань Єпархіальної ради підписуються усіма її членами. Єпархіальна рада.

Управління єпархій та інші єпархіальні установи покликані допомагати єпархіальному архієрею у здійсненні місіонерської, видавничої, інформаційної, соціально-благодійної, освітньо-виховної, будівничо-реставраційної, господарської діяльності тощо. Єпархіальний архієрей здійснює вищий нагляд за їхньою роботою і призначає працівників, згідно зі штатним розкладом.

Діяльність єпархіальних установ регламентується положеннями, ухваленими Священним Синодом Української Православної Церкви, та розпорядженнями єпархіального архієрея. Єпархія поділяється на благочинницькі округи на чолі з благочинними, яких призначає єпархіальний архієрей. Межі благочинь та їх найменування визначаються єпархіальним архієреєм з Єпархіальною радою. Парафією є громада православних християн, що складається з кліру та мирян, об’єднаних навколо храму.

Парафія становить частину єпархії, яка перебуває під керівним наглядом свого єпархіального архієрея і керується священником-настоятелем, який призначається єпархіальним архієреєм. Парафія утворюється за добровільною згодою віруючих осіб православного віросповідання, які досягли повноліття.

Парафія утворюється з благословення єпархіального архієрея. Для отримання статусу юридичної особи парафія реєструється органами державної влади в порядку, передбаченому чинним законодавством, на підставі поданої заяви, підписаної не менше ніж десятьма фізичними особами, які утворили цю парафію. Межі парафії визначаються Єпархіальною радою. Парафія розпочинає свою діяльність після благословення єпархіального архієрея. Парафія у своїй релігійній, адміністративно-фінансовій та господарській діяльності підпорядкована й підзвітна єпархіальному архієрею. Парафія виконує рішення Єпархіальних зборів, Єпархіальної ради та розпорядження єпархіального архієрея.

Парафія може отримати від органів державної влади у власність або в користування наданий їй храм, церковне начиння та інше майно; у такому випадку парафія несе відповідальність за збереження цього майна. Парафія, у встановленому порядку, може купувати, будувати або орендувати будинки, приміщення та інше майно, необхідне для забезпечення своїх потреб. У разі припинення існування парафії розпорядження власністю, яка їй належить, здійснюється згідно з її Статутом та згідно з чинним законодавством за участі єпархіальної влади. Парафіяльні храми, молитовні будинки та каплиці влаштовуються з благословення єпархіального архієрея та з додержанням установленого законом порядку. Парафія управляється настоятелем, Парафіяльними зборами та Парафіяльною радою. Парафія відраховує кошти на єпархіальні потреби в порядку і розмірах, встановлених органами єпархіальної влади.

Контролюючим органом фінансово-господарської діяльності парафії є Ревізійна комісія. А НАСТОЯТЕЛЬ. Парафію очолює настоятель, який призначається єпархіальним архієреєм для духовної опіки віруючих та керування причтом і парафією. У своїй діяльності настоятель підзвітний єпархіальному архієрею. Настоятель відповідає за правильне, згідне з церковним уставом, звершення богослужінь, за церковну проповідь, релігійно-моральний стан та відповідне виховання парафіян.

Він повинен сумлінно виконувати всі богослужбові, пастирські та адміністративні обов’язки, визначені його посадою, згідно з церковними канонами та полженнями Статуту про управління Української Православної Церкви. До обов’язків настоятеля належить. А) належати до Української Православної Церкви; б) бути повнолітнім; в) мати відповідні моральні якості; г) мати достатню богословську підготовку; д) мати свідчення духівника про відсутність канонічних перепон до висвячення; е) не перебувати під церковним або кримінальним судом загальної юрисдикції; є) прийняти церковну присягу. Члени причту можуть бути переміщені та звільнені зі своїх місць єпархіальним архієреєм за особистим проханням, рішенням церковного суду або за церковною доцільністю. Обов’язки членів причту визначаються церковними правилами та розпорядженнями єпархіального архієрея або настоятеля. Причт відповідає за духовно-моральний стан парафіян та за виконання своїх богослужбових і пастирських обов’язків.

Члени причту не можуть залишити парафію без дозволу церковної влади. Дозвіл отримується у встановленому порядку. Священнослужитель може брати участь у здійсненні богослужіння в іншій парафії за згодою єпархіального архієрея тієї єпархії, в якій дана парафія перебуває, або за згодою настоятеля за наявності посвідчення, яке підтверджує канонічну правоздатність цього священнослужителя. Згідно з 13-м правилом IV Вселенського Собору священнослужителі можуть бути прийняті в іншу єпархію тільки за наявності відпускної грамоти єпархіального архієрея. Парафіяльні збори, які за посадою очолює настоятель парафії, є вищим органом управління парафії.

Парафіяльні збори подають на затвердження єпархіальному архієрею кандидатуру голови Парафіяльної ради. До складу Парафіяльних зборів належать священно- та церковнослужителі, засновники парафії, а також миряни, члени даної парафії, які регулярно беруть участь у літургійному житті даної парафії, відзначаються християнською доброчесністю, досягли повноліття, не перебувають під забороною в священнослужінні, церковним або кримінальним судом загальної юрисдикції. Прийняття нових членів до складу Парафіяльних зборів, так само як і вихід з них, здійснюється на підставі прохання за рішенням Парафіяльних зборів. Парафіяльні збори можуть вивести будь-кого з числа своїх членів, якщо більшістю буде визнана невідповідність такої особи нормам християнської моралі та становищу, яке вона займає. При порушенні членами Парафіяльних зборів канонів та установлень Української Православної Церкви склад Парафіяльних зборів, за рішенням єпархіального архієрея, може бути змінений частково або повністю. Парафіяльні збори скликаються настоятелем спільно з Парафіяльною радою або, за розпорядженням єпархіального архієрея, благочинним, або іншим уповноваженим представником єпархіального архієрея у міру потреби, але не рідше, ніж один раз на рік.

Парафіяльні збори працюють на основі порядку денного, поданого настоятелем спільно з Парафіяльною радою. Роботою Парафіяльних зборів керує настоятель згідно з ухваленим регламентом. Парафіяльні збори обирають зі свого складу секретаря, відповідального за ведення протоколу засідання. Рішення ухвалюються простою більшістю голосів. При рівній кількості голосів голос головуючого є вирішальним. Протокол Парафіяльних зборів підписується настоятелем, секретарем та п’ятьма членами зборів, які обираються для цього.

Зразок Подання На Нагородження Почесною Грамотою Кабінету Міністрів України

Рішення Парафіяльних зборів можуть бути оголошені парафіянам у храмі. Протоколи Парафіяльних зборів затверджуються єпархіальним архієреєм, і тільки після цього ухвалені рішення набувають чинності.

Парафіяльні збори. Парафіяльна рада є виконавчим та розпорядчим органом Парафіяльних зборів і підзвітна настоятелю та Парафіяльним зборам. Парафіяльна рада складається з голови, його помічника та скарбника.

Парафіяльна рада обирається Парафіяльними зборами з числа активних членів парафії за ознаками компетентності, морального авторитету та відданості Українській Православній Церкві строком на три роки без обмеження кількості переобрань. Єпархіальний архієрей ухвалює обрання голови Парафіяльної ради або призначає на цю посаду своїм указом настоятеля чи іншу особу з введенням її до складу Парафіяльної ради. Єпархіальний архієрей має право усунути від роботи будь-якого члена Парафіяльної ради, якщо він порушує канони та положення Статуту про управління Української Православної Церкви або Статуту парафії. У період між Парафіяльними зборами Парафіяльна рада. Ревізійна комісія є органом, що здійснює контроль за діяльністю парафії, правильністю використання її майна, витрат коштів, за виконанням рішень органів управління та дотриманням положень Статуту парафії. Ревізійна комісія у складі голови та двох членів обирається Парафіяльними зборами з числа їх учасників строком на три роки без обмеження кількості переобрань. Членами Ревізійної комісії не можуть бути обрані особи, які перебувають у родинних зв’язках, духовному спорідненні з настоятелем або членами Парафіяльної ради.

Ревізійна комісія підзвітна Парафіяльним зборам. До обов’язків Ревізійної комісії належать. А) ревізія наявності коштів, законності й правильності витрат та ведення прихідно-видаткових книг; б) нагляд за станом парафіяльного майна; в) щорічна інвентарізація; г) контроль за зняттям карнавок та пожертвуваннями.

Ревізійна комісія складає акти й подає їх на планове або надзвичайне засідання Парафіяльних зборів. За наявності зловживань, нестачі майна або коштів, а також при виявленні помилок у веденні й оформленні фінансових операцій Парафіяльні збори ухвалюють відповідне рішення. У разі потреби, з благословення єпархіального архієрея, подається звернення до правоохоронних органів та позов до суду. У разі переобрання всього складу Парафіяльної ради, а також переобрання чи смерті голови Парафіяльної ради, Парафіяльні збори утворюють тимчасову Ревізійну комісію з трьох осіб, яка складає акт про наявність коштів та парафіяльного майна.

Парафіяльна рада або її голова приймає матеріальні цінності на підставі такого акта. РОЗДІЛ IХ МОНАСТИРІ. Монастир — це церковна установа, в якій мешкає і здійснює свою діяльність чоловіча або жіноча громада, що складається з православних християн, які добровільно обрали чернечий спосіб життя заради духовного та морального вдосконалення.

Питання про відкриття монастирів вирішується Священним Синодом Української Православної Церкви на чолі з Митрополитом Київським і всієї України за поданням єпархіальних архієреїв. Монастирі проголошуються ставропігійними за рішенням Священного Синоду Української Православної Церкви на чолі з Митрополитом Київським і всієї України при дотриманні канонічної процедури.

Ставропігійні монастирі перебувають під наглядом та канонічним управлінням Митрополита Київського і всієї України. Єпархіальні монастирі перебувають під наглядом та канонічним управлінням єпархіальних архієреїв. Монастирі Української Православної Церкви є спільножитніми.

Монастирі поповнюються згідно з розпорядженням єпархіального архієрея особами православного віросповідання, які бажають вести чернечий спосіб життя. Перехід до іншого монастиря та відрахування з монастиря відбуваються на підставі рішення настоятеля, настоятельки чи намісника, яке ухвалюється єпархіальним архієреєм. У своєму житті та діяльності монастирі керуються положеннями Статуту про управління Української Православної Церкви, «Положенням про монастирі та чернецтво», Уставом внутрішнього життя, ухваленим єпархіальним архієреєм та власним Статутом, зареєстрованним в органах державної влади. У встановленому законом порядку монастир може отримати від органів державної влади у власність або в користування храми, церковне начиння, житлові приміщення та господарські будівлі і відповідає за збереження цього майна.

У встановленому законом порядку монастир може купувати, будувати або орендувати будинки чи інші приміщення для своїх потреб, орендувати землю та купувати необхідне майно. Монастирі можуть мати подвір’я (скити). Подвір’ям (скитом) називається розташований за межами монастиря храм з житловими та іншими приміщеннями, що перебуває в його віданні. Діяльність подвір’я (скиту) регламентується «Положенням про монастирі та чернецтво», а також Статутом того монастиря, до якого дане подвір’я (скит) належить. Подвір’я (скит) перебуває в юрисдикції того ж архієрея, що й монастир.

За богослужінням у храмі подвір’я (скиту) підноситься як ім’я єпархіального архієрея, так і ім’я архієрея, на території єпархії якого розташоване подвір’я (скит). У випадку припинення існування монастиря розпорядження власністю, що йому належить, здійснюється згідно з його Статутом і чинним законодавством за участі церковної влади. РОЗДІЛ Х ДУХОВНІ НАВЧАЛЬНІ ЗАКЛАДИ. Духовними навчальними закладами Української Православної Церкви є вищі та середні спеціальні навчальні заклади, які готують священно-церковнослужителів, богословів і церковних працівників. Духовні навчальні заклади перебувають під наглядом Митрополита Київського і всієї України, який здійснюється через Учбовий комітет при Священному Синоді Української Православої Церкви. Духовні начальні заклади належать до канонічної юрисдикції того єпархіального архієрея, на території єпархії якого вони розташовані.

Духовні навчальні заклади засновуються згідно з рішенням Священного Синоду Української Православної Церкви за клопотанням єпархіального архієрея, підтриманого Учбовим комітетом при Священному Синоді Української Православної Церкви. Духовні навчальні заклади у своїй діяльності керуються положеннями Статуту про управління Української Православної Церкви, власним Статутом та внутрішнім Уставом, ухваленими Священним Синодом і затвердженими єпархіальним архієреєм. Духовний навчальний заклад може отримувати від органів державної влади у власність або в користування храм, церковне начиння, бібліотеку та інше майно і відповідає за збереження цього майна. РОЗДІЛ ХІ БРАТСТВА І СЕСТРИНСТВА. Братствами і сестринствами є добровільні об’єднання православних християн. Мета діяльності братств і сестринств полягає у сприянні церковній ієрархії у звершенні спасительної місії Церкви в суспільстві.

Зразок Подання На Нагородження Грамотою Вчителя

До завдань братств і сестринств належить піклування про підтримання храмів у належному стані, справи милосердя й доброчинності, релігійно-моральне просвітництво та виховання. Братства і сестринства не можуть займатися політичною діяльністю. Братства і сестринства можуть бути парафіяльними, єпархіальними та всеукраїнськими. Оквэд реклама. А) Парафіяльні братства і сестринства утворюються парафіянами певної парафії за згодою настоятеля та з благословення єпархіального архієрея.

Начальницький нагляд за парафіяльними братствами і сестринствами здійснює настоятель парафії. Б) Єпархіальні братства і сестринства утворюються з благословення єпархіального архієрея, який здійснює начальницький нагляд за ними. В) Всеукраїнські братства і сестринства утворюються з благословення Предстоятеля Української Православної Церкви, який здійснює начальницький нагляд за ними.

У своїй діяльності братства і сестринства керуються Статутом про управління Української Православної Церкви, постановами Соборів Української Православної Церкви та Соборів єпископів Української Православної Церкви, постановами Священного Синоду Української Православної Церкви, рішеннями єпархіального архієрея та настоятеля парафії (для єпархіальних і парафіяльних братств і сестринств), а також власним Статутом. У разі порушення братствами чи сестринствами віронавчальних, канонічних або церковно-дисциплінарних норм, а також у випадку, коли їхня діяльність не відповідає задекларованим меті та завданням, єпархіальний архієрей має право відкликати своє благословення на діяльність братства чи сестринства.

РОЗДІЛ XII МАЙНО, ЗАСОБИ І КОШТИ. Порядок володіння, користування та розпорядження майном і будівлями релігійних організацій Української Православної Церкви визначається їхніми Статутами та чинним законодавством. Будівлі, предмети культу, об’єкти виробничого, соціального і добродійного призначення, кошти та інше майно, набуте Київською Митрополією Української Православної Церкви, синодальними установами, управліннями єпархій, парафіями, монастирями, духовними навчальними закладами, місіями, братствами і сестринствами Української Православної Церкви, створене ними за рахунок власних ресурсів, пожертвуване громадянами, підприємствами та організаціями або передане державою, а також придбане на інших підставах, передбачених законом, є їхньою власністю. Питання, пов’язані з володінням і користуванням будівлями та іншим призначеним для релігійних цілей нерухомим майном, яке надається структурним підрозділам Української Православної Церкви на договірних засадах державними, громадськими організаціями або громадянами, а також володіння і користування культовими будівлями та іншим майном, яке становить історичну, художню або іншу культурну цінність, вирішуються на підставі чинного законодавства. Питання, пов’язані з володінням, користуванням і розпорядженням культовими будівлями та майном, вирішують Київська Митрополія Української Православної Церкви, управління єпархій, синодальні установи, монастирі, парафії, духовні навчальні заклади, місії, братства, сестринства та інші структурні підрозділи Української Православної Церкви. Ці підрозділи оперативно управляють відокремленою частиною церковного майна і є підзвітними в порядку підлеглості вищому підрозділу згідно зі Статутом про управління Української Православної Церкви.

Українська Православна Церква в особі її релігійного адміністративного центру — Київської Митрополії Української Православної Церкви — може володіти і користуватися майном на договірних умовах з державними, громадськими та релігійними об’єднаннями, а також громадянами. Українська Православна Церква за участі своїх структурних підрозділів має право створювати власні або спільні установи та підприємства для ведення добродійної, освітньої, виробничої, підприємницької, видавничої, художньої, ремісничої, реставраційної та іншої господарської діяльності. Усі структурні підрозділи Української Православної Церкви як суб’єкти цивільного права володіють, користуються і розпоряджаються майном, що їм належить. На майно культового призначення не може бути звернене стягнення за претензіями кредиторів. Майно церковної власності не може бути об’єктом договору застави.

Кошти Української Православної Церкви надходять з. А) добровільних пожертвувань віруючих, підприємств, установ, організацій, об’єднань, фондів, органів державної влади тощо; б) відрахувань єпархій, синодальних установ, місій, парафій, монастирів, подвір’їв, братств, сестринств тощо; в) надходжень від реалізації предметів релігійного призначення; г) надходжень від виробничої, господарської, підприємницької, видавничої та іншої діяльності, що не суперечить цьому Статуту та чинному законодавству. Добровільні фінансові та майнові пожертвування, а також інші види надходжень структурних підрозділів Української Православної Церкви, включаючи кошти, які надходять у зв’язку із звершенням церковних таїнств і обрядів, а також надходження від реалізації предметів релігійного призначення та літератури згідно із законодавством не оподатковуються.

Зразок Подання На Нагородження Грамотою

Центральний церковний бюджет формується з добровільних пожертвувань, а також коштів, що відраховуються єпархіями і монастирями, та з надходжень від реалізації предметів релігійного призначення, від виробничої, видавничої та іншої діяльності, що не суперечить чинному законодавству. Розпорядником загальноцерковних фінансів є Предстоятель Української Православної Церкви зі Священним Синодом Української Православної Церкви.

Синодальні установи та духовні навчальні заклади Української Православної Церкви фінансуються із загальноцерковних коштів або шляхом самофінансування. Розпорядниками коштів структурних підрозділів Української Православної Церкви є їхні керівники. Єпархіальні кошти надходять з добровільних пожертвувань, відрахувань парафій та монастирів, а також надходжень від реалізації предметів релігійного призначення, виробничої, господарської, підприємницької, видавничої та іншої діяльності, що не суперечить цьому Статуту, статутам структурних підрозділів Української Православної Церкви та чинному законодавству.

Розпорядником загальноєпархіальних коштів є єпархіальний архієрей. Кошти парафії складаються з добровільних пожертвувань віруючих, коштів від реалізації предметів релігійного призначення, а також надходжень від видавничої і господарської діяльності, що не суперечить цьому Статуту, статуту парафії та чинному законодавству.

Розпорядником фінансів парафії є голова Парафіяльної ради спільно з членами Ради. Кошти монастирів утворюються аналогічно парафіяльним. Розпорядником цих коштів є настоятель, настоятелька або намісник монастиря. Єпархіальні духовні навчальні заклади фінансуються із загальноєпархіальних коштів, а також з добровільних пожертвувань. Розпорядником фінансів духовного навчального закладу є ректор. Священний Синод Української Православної Церкви має право фінансової ревізії загальноцерковних та єпархіальних коштів.

При необхідності, для здійснення такої ревізії ним створюється спеціальна Ревізійна комісія. Фінансова ревізія ставропігійних монастирів здійснюється Ревізійною комісією, яку призначає Митрополит Київський і всієї України. Фінансова ревізія єпархіальних установ, парафій та монастирів проводиться за вказівкою єпархіального архієрея Ревізійною комісією, склад якої визначається Єпархіальною радою. Парафіяльні ревізійні комісії діють згідно з пп.

4-6 розділу VIII.Е цього Статуту. Управління церковним майном здійснюється матеріально відповідальними особами згідно з чинним законодавством. Майно, що перебуває у церковному користуванні, може бути застраховане. РОЗДІЛ ХІII ПРО ПЕНСІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ. Митрополит Київський і всієї України та єпархіальні архієреї мають кутовий штамп, бланк із символікою та круглу печатку з іменем і титулом. Священний Синод Української Православної Церкви має кутовий штамп, бланк із символікою та круглу печатку з написом «Українська Православна Церква — Священний Синод».

Зразок Подання На Нагородження Грамотою Відділу Освіти

Кутовий штамп, бланк із символікою та круглу печатку мають: Київська Митрополія Української Православної Церкви, синодальні установи, управління єпархій, парафії, монастирі, духовні навчальні заклади, місії, братства, сестринства, благочиння тощо. РОЗДІЛ XV ПРО ЗМІНИ ДО СТАТУТУ ПРО УПРАВЛІННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ. ЗАСТЕРЕЖЕННЯ: 1. Усi права на матерiали, що опублiкованi на сайтi, захищенi згiдно з українським та мiжнародним законодавством про авторськi права. У разi використання текстiв з сайту в друкованих та електронних ЗМI посилання на офіційний сайт 'Українська Православна Церква' обов`язкове, при використаннi матерiалiв в Iнтернетi гiперпосилання на orthodox.org.ua обов`язкове.

Зразок Подання На Нагородження Почесною Грамотою Державного Службовця

Усі матеріали, що опубліковані на сайті, відповідають офіційним документам, але не можуть бути використані в їх якості з метою оскарження, передруку в пресі або для інших, в т.ч. Юридичних дій.